Нові правила проведення зборів та кумулятивне голосування.

Доброго дня.

Нарешті ми закінчили вносити зміни в модуль проведення загальних зборів, пов’язані з новим Законом про акціонерні товариства.

Нюанси в законі, які ми побачили і як це реалізовано в програмі:

• На бюлетені потрібно друкувати кількість голосів,  тому друкувати бюлетені доведеться під час реєстрації учасників зборів. Людина, яка проводить збори не  знає, хто саме прийде і скількох власників він буде представляти.

• На кожному бюлетені потрібно друкувати проект рішення.  А це може бути досить великий текст. Тому є вірогідність, що бюлетень по кожному питанню -  це  листок А4. (форма buleten.ofm в папці  Buleten)

• Через необхідність  друкувати настільки багато інформації на бюлетені  з  використанням  штрих-кодів  виникає багато незручностей.

  • На  формі BuletenShtrih.ofm  (папка  Buleten) зверху друкується штрих-код , в якому прошивається реєстраційний номер учасника та номер питання. Це трохи пришвидшить підрахунок голосів при звичайному голосуванні.

  • На  формі BuletenShtrih3.ofm (папка  Buleten) зверху друкується три штрих-коди - «За», «Проти»,«Утримався».  Нажаль, використати технологію, яка була раніше не вийде. Тоді на кожний  варіант голосування можна було надрукувати маленький бюлетень . Учасник зборів вибирає потрібний йому варіант, відриває  і віддає в лічильну комісію. Після цього сортувати бюлетені не потрібно  - можна швиденько підрахувати використовуючи штрих-сканер.  В цій формі біля потрібного варіанту відповіді учасник загальних зборів ставить галочку, а потім людина, яка підраховує голоси повинна дуже уважно сканувати цей штрих-код, щоб випадково не зачепити непотрібний.

• По кумулятивному голосуванню.  

Згідно статті 2 закону:

« кумулятивне голосування - голосування під час обрання осіб до складу органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами»

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

В програмі під час реєстрації кумулятивного питання вносяться дані про кількість місць в органі товариства, та перелік кандидатів.

Хочемо звернути Вашу увагу на наступний момент.

Змінами до Закону викинули ч. 4 ст. 42 : "Обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів".

Але, на жаль, жодним пунктом Закону не була встановлена мінімальна кількість голосів, які повинні бути використані під час кумулятивного голосування, щоб це голосування відбулося.

Тобто, якщо проголосує тільки 1% від всіх голосів - то таке голосування відбулося?

Що таке обрання «за  принципом  пропорційності  представництва»  ми ще до кінця не з'ясували. Це стаття 53, 3 пункт.

«Обрання членів    наглядової   ради   приватного   товариства здійснюється  за  принципом  пропорційності  представництва  у  її складі  представників  акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного  голосування.
Конкретний   спосіб  обрання  членів  наглядової  ради  приватного товариства визначається його статутом.

Під час реєстрації акціонера друкується бюлетень для кумулятивного голосування.

• На  формі buleten_cumulative.ofm  (папка  Buleten) програма перемножує  кількість голосів на кількість кандидатів і друкує потрібне значення.

• На  формі buleten_cumulative_Shtrih.ofm (папка  Buleten) зверху друкується три штрих-коди в якому прошивається реєстраційний номер учасника та номер питання. Це трохи пришвидшить пошук акціонера в списку під час внесення даних по кожному бюлетеню.

Підрахунок голосів.

В програмі три режими:

Вибираєте той режим, який зручніше.

Двічі клацаєте на потрібному учаснику загальних зборів ( чи вводите його реєстраційний номер).

З’являється форма, в яку набиваєте потрібну кількість голосів за кандидатів.

Натискаєте кнопку «Проголосувати» и переходите до наступного бюлетеня.

Якщо сума розданих голосів по кандидатам більша ніж є в учасника  – програма  запропонує зробити бюлетень  зразу недійсним.

Якщо помилився акціонер – натискаєте «Так».

Якщо це помилка члена реєстраційної комісії – натискаєте «Ні» та вносите правильні значення.

Якщо учасник зборів не віддав свої голоси за жодного з кандидатів – програма аналогічно перепитає та запропонує присвоїти бюлетеню статус «Утримався».

Існує більш швидкий спосіб визнання бюлетеня недійсним ( наприклад учасник зборів не підписам свій бюлетень». Включаєте опцію «Недійсний» і двічі клацаєте на потрібному учаснику.

Після підведення результатів друкуємо протокол лічильної комісії.

Це форма PLK_cumulative.ofm (папка  Protokol).

Якщо в Вас виникли свої зауваження чи побажання – пишіть.

Як це працює (хоча скоріше НЕ працює в інших країнах)

Метод кумулятивного голосування як обов'язкова норма корпоративного права не є поширеним в країнах з розвиненою або перехідною економікою. В жодній із нових центрально-європейських членів Євросоюзу цей метод голосування не вимагається. Окрім Росії (де кумулятивне голосування вимагається під час обрання наглядової ради будь-якого товариства) і України, кумулятивне голосування є обов'язковим в деяких випадках у Чилі і Мексиці. Однак в більшості країн світу цей метод голосування може бути застосований добровільним рішенням загальних зборів компаній. В Сполучених Штатах кумулятивне голосування було поширене до 1950-х років

Привертає увагу досвід впровадження в життя кумулятивного методу голосування в Росії, узагальнений авторами російського закону «Про акціонерні товариства»:

« Начиная с декабря 1993 года российские приватизированные акционерные общества с числом акционеров более 500 были обязаны проводить кумулятивное голосование при избрании членов совета директоров (см. пункт 9.10. Указа Президента РФ от 24 декабря 1993 г. № 2284). В экономически развитом государстве можно ожидать практически универсального соблюдения указанного требования. В России же не имелось механизма заставить акционерные общества выполнять указанное требование, и соблюдение по собственной инициативе было на низком уровне частично из-за того, что управляющие не понимали, как кумулятивное голосование должно было работать. Вместе с тем, проведенное в мае 1996 г. Федеральной комиссией по рынку ценных бумаг исследование установило, что соблюдение требования о проведении кумулятивного голосования в значительной мере возросло: с 32% в начале 1995 г. практически до 40% в начале 1996 г. Первым известным нам случаем, когда крупный инвестор начал судебную процедуру с тем, чтобы добиться обеспечения исполнения, предусмотренного Законом об АО требования о проведении кумулятивного голосования, является случай с Новолипецким металлургическим комбинатом, управляющие которого неоднократно отказывались проводить кумулятивное голосование.

См. John Thornhill, Russian Court Backs Investors, Financial Times, May 22, 1997.[7]